Технологічно правильний деформаційний шов у бетоні

Залізобетон є міцним і твердим матеріалом. Має низьку опірність до деформацій через невисоку пластичність. Тому великий ризик його руйнування при ударах і деформаціях на згин. Таке становище справ складається через те, що в процесі твердіння бетонної суміші відбувається усадка. Вона проходить надзвичайно нерівномірно. Верхні шари бетону усідають швидше глибинних. Тому неминуче виникнення напруження верхнього шару монолітної конструкції. Підняття країв супроводжується глибинним стягуванням, що загрожує розтріскуванням або повним руйнуванням готового каменю. Одним із способів боротьби з цим неприємним явищем є деформаційний шов у бетоні. Він підвищує його міцність і знижує небезпеку передчасного руйнування. Температурно-усадкові та осадкові шви за своєю суттю є розрізами в бетонній масі. Вони розташовані на розрахунковій відстані. Обчислення виконуються залежно від призначення і типу конструкції або споруди. Призначені для ефективного знижування навантажень. Вони виникають у процесі твердіння бетонної суміші. Облаштовуються з метою попередити таке небезпечне явище, як хаотичні тріщини. Конструкція, правила устрою і параметри температурно-усадкових швів, коли йдеться про монолітні залізобетонні виробі і конструкції, строго регламентуються діючими будівельними нормативами і технічними стандартами. Їхнє дотримання підвищує міцнісні характеристики будівель і споруд з матеріалів цієї категорії. Самовільне розтріскування на стадії твердіння бетонного каменю може в результаті призвести до його повного руйнування. Температурно-усадкові шви в цьому випадку дозволяють твердіючій суміші розтріскуватися по самому шву.

Існує два різновиди температурно-усадкових швів у монолітних бетонних конструкціях:

• тимчасові;
• постійні. Тимчасовий температурно-усадковий шов обов'язковий, коли йдеться про зведення залізобетонних конструкцій несучого типу. У цьому випадку розтріскування бетонного каменю недопустиме навіть у малому ступені. Такі шви необхідні у великих монолітних спорудах. Залежно від марки і технологічної рецептури бетону показник усадки може становити при довжині конструкції 30 м до 1,5 см. При виникненні значних усадкових навантажень бетон може пошкоджуватися і розтріскуватися. Якість несучої конструкції в результаті істотно знизиться. Устрій деформаційних швів у бетоні допомагає уникнути появи такої проблеми. Досить протяжні, важкі і масивні конструкції краще бетонувати ділянками. У довжину вони можуть бути від 4,5 до 9 м. Між ними облаштовуються саме тимчасові температурно-усадкові шви. Далі треба почекати, поки завершиться усадка бетонного моноліту. Після чого виконують грамотне добетонування там, де пролягають шви. Що призводить до їхнього ефективного і грамотного усунення. Залежно від клімату і рецептури бетонної суміші процес може зайняти в середньому від 4 до 6 днів. У будівлі також облаштовуються постійні температурно-усадкові шви. Вони допомагають скомпенсувати розширення і стискання бетонного каменю під впливом температурного перепаду. Особливо вони потрібні тоді, коли йдеться про бетонні підлоги, які розташовані в приміщеннях промислового і складського призначення. Там динамічні впливи, деформації і скачки температури трапляються частіше. Також вони більш виражені. Бетонна підлога з температурно-усадковими швами зовні сприймається як монолітна конструкція, яку розділили на кілька однакових ділянок.

Грамотне їх облаштування виконується декількома способами:

• під час заливання бетону. Виконують монтаж спеціальних профілів та інших деталей закладного типу;
• нарізка деформаційних швів у бетоні. При сухій нарізці після висихання стяжки або повного твердіння бетонної суміші. Роблять якомога раніше для отримання акуратно рівних швів. Якщо роботи проводять по вологому складу, коли пройшло від 4 годин до 1 доби, то отримати рівні заглиблення може виявитися складніше. Бетонна маса пройде лише період часткового затвердіння. Температурно-усадкові шви грамотно нарізати вглиб мінімум на третину товщини бетонного елемента. Це необхідно для облаштування слабких місць у бетонній масі. Тоді неминучий процес розтріскування буде повністю вами керований, що забезпечить спрямоване розтріскування.

Відстань між постійними температурно-усадковими швами також може спровокувати хаотичний процес утворення тріщин. Існує взаємозв'язок між найбільшою можливою відстанню між сусідніми температурно-усадковими швами: найбільша товщина конструкції (бетонна підлога тощо) х 30: 80 мм х 30 = не більше 2,4 м. Далеко не завжди критично важливе облаштування температурно-усадкових швів у бетоні. Якщо у вас площа бетонної підлоги до 20 м2 і при співвідношенні ширини до довжини до 1,5 раза, устрій таких швів не має сенсу. Будь-які температурно-усадкові шви повинні мати ширину від 3 до 5 мм. Відхилення в будь-яку сторону недопустимі. Також не можна забувати про такий етап, як заробка деформаційних швів у бетоні. Це надзвичайно важливий нюанс. Упускати його з поля зору не можна. Є цілий ряд вимог, які впливають на розрахунки розмірів нарізаних ділянок, які треба неухильно дотримуватися: розмір нарізаної бетонної карти обмежений максимальним значенням, яке дорівнює 36 м2; усі шви слід нарізати з однаковим кроком; краще виконувати нарізку таких елементів під прямим кутом; ідеальною формою буде квадрат. Якщо домогтися цього неможливо, то співвідношення ширини до довжини не повинне перевищувати показник 1,5 раза; якщо є приміщення значної площі, то деформаційні шви поєднують з осями колон; якщо необхідно виконати перетин деформаційних швів, то воно повинне бути перехресним, а не Т-образним, яке гарантовано спровокує хаотичне розтріскування; якщо в приміщенні є колони, то перетин швів має свої особливості. Повинна вийти невелика ділянка квадратної форми. Вона повинна бути повернута до осей колон на 450.

Температурно-усадкові шви в бетоні потребують захисту від потрапляння всередину бруду і сміття, вологи, агресивних речовин. Тому важливо знати, як заповнити деформаційний шов у бетоні. Зробити це найпростіше за допомогою спеціалізованих герметиків. Інакше руйнування бетонного каменю стане сумною реальністю. Якщо звернути увагу на вузол температурно-усадкового шва, то він формується кількома шарами:

• після пропилу і якісного очищення всередину укладають еластичний уплотнювач. Він стискається і розширюється разом із бетонним каменем і ефективно заповнює появлені пустоти;
• далі йде шар якісного герметика. Перед його нанесенням поверхню якісно очищають і позбавляються пилу. Тільки в цьому випадку можна отримати максимальний рівень адгезії. Герметик не відшарується і не випаде зі шва в найнепридатніший момент;
• додаткові елементи і матеріали за потреби.

Для правильного устрою деформаційних швів необхідно уникати ряду прикрих помилок: виконувати нарізку швів під гострим кутом; створення карт трикутної форми; занадто рання нарізка швів. Це небезпечно вискрошуванням зерен наповнювача, а не їхньою грамотною нарізкою. Процедуру нарізки можна робити не раніше, ніж через 12 годин після заливання конструкції.

Деформаційний шов — контрольований розріз у бетонній конструкції, що компенсує усадкові та температурні напруження. Температурно-усадковий шов — тип деформаційного шва, що знижує напруження від усадки бетону і перепадів температури. Осадковий шов — шов, що компенсує нерівномірну осадку основи під конструкцією. Усадка бетону — зменшення обсягу бетону при твердінні, що відбувається нерівномірно між верхніми і глибинними шарами. Бетонна карта — ділянка бетонної підлоги або покриття, обмежена деформаційними швами. Еластичний уплотнювач — матеріал, що укладається в шов для компенсації його розширення і стискання. Герметик — склад для фінішного захисту шва від вологи, бруду і агресивних речовин.